1. Відзначити кого-небудь нагородою, дати нагороду за заслуги, досягнення, подвиг тощо.
2. перен. Наділити кого-небудь чимось (переважно небажаним, неприємним): обдарувати, наділити (лайкою, побоями, прокльонами тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Відзначити кого-небудь нагородою, дати нагороду за заслуги, досягнення, подвиг тощо.
2. перен. Наділити кого-небудь чимось (переважно небажаним, неприємним): обдарувати, наділити (лайкою, побоями, прокльонами тощо).
Приклад 1:
Паша щось сказав, товмач, а був він з українців, мовив братам: — Його осяйність великий паша готовий простити вам, він може взяти вас до себе у військо й нагородити в Криму чи Туреччині садом-землею, аби ви тільки відмовились від свого бога й прийняли Аллаха. Козаки мовчали.
— Невідомий автор, “Getman Sin Getmana”