1. Який вимовляється з наголосом, виділяється силою голосу (про склад, звук у слові); акцентований.
2. Який підкреслюється, виділяється як особливо важливий; акцентований (про думку, ідею, аспект).
Словник Української Мови
Буква
1. Який вимовляється з наголосом, виділяється силою голосу (про склад, звук у слові); акцентований.
2. Який підкреслюється, виділяється як особливо важливий; акцентований (про думку, ідею, аспект).
Відсутні