Наголошення, -я, с. 1. Дія за значенням наголосити, наголошувати 1; виділення складу в слові більшою силою голосу або підвищенням тону.
2. лінгв. Система наголосів, властива певній мові, діалекту або окремому слову; акцентуація.
3. перен. Підкреслення особливої важливості чого-небудь; акцентування уваги на чомусь.