наголошення

[nɑɦoloʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Наголошення, -я, с. 1. Дія за значенням наголосити, наголошувати 1; виділення складу в слові більшою силою голосу або підвищенням тону.

  2. лінгв. Система наголосів, властива певній мові, діалекту або окремому слову; акцентуація.

  3. перен. Підкреслення особливої важливості чого-небудь; акцентування уваги на чомусь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. наголошення, р. наголошення, д. наголошенню, з. наголошення, о. наголошенням, м. наголошенні, к. наголошення

Більше записів