1. Властивість за значенням наголошений; акцентованість, підкресленість (про мовлення, інтонацію, вимову).
2. Лінгв. Те саме, що наголо́шеність; наявність наголосу в слові або його формі.
Словник Української Мови
Буква
1. Властивість за значенням наголошений; акцентованість, підкресленість (про мовлення, інтонацію, вимову).
2. Лінгв. Те саме, що наголо́шеність; наявність наголосу в слові або його формі.
Відсутні