Значення
-
Частина вуздечки, що охоплює голову коня або іншої тварини; наголовник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наголів'я, р. наголів'я, д. наголів'ю, з. наголів'я, о. наголів'ям, м. наголів'ї, к. наголів'я
Словник Української Мови
Частина вуздечки, що охоплює голову коня або іншої тварини; наголовник.
н. наголів'я, р. наголів'я, д. наголів'ю, з. наголів'я, о. наголів'ям, м. наголів'ї, к. наголів'я