**нагодовувати**, -ую, -уєш, недок., **нагодувати**, -ую, -уєш, док., кого, що.
1. Давати їжу кому-небудь, забезпечувати харчуванням, утамовувати чийсь голод (переважно до повного насичення). Мати нагодовувала дітей сніданком.
2. перен., розм. Забезпечувати кого-небудь матеріально, давати засоби для існування; утримувати. Він мусив нагодовувати всю родину.