нагір’я

НАГІР’Я, -я, сер. 1. Місцевість із горбистим рельєфом, підвищена рівнина, що лежить високо над рівнем моря; плоскогір’я.

2. геогр. Велика за площею гірська територія, що характеризується поєднанням гірських хребтів, масивів, плоскогір’їв та міжгірних улоговин, розташованих на спільному високому підніжжі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |