нагін

Нагін, -гону, чол. 1. Дія за значенням наганяти, нагнати 1; примусове збирання, скликання кого-небудь в одне місце. Нагін худоби на пасовище.

2. спец. Прискорене вирощування, дорощування сільськогосподарських культур або тварин для одержання продукції в певний строк. Нагін зеленого корму.

3. заст. Те саме, що нагінка; сувора догана, осуд, прочухан. Давати нагону.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Задній ряд нехай обернеться лицем до монголів і стримує на хвилю їх нагін, а передній кидай монгольські трупи в вивіз і скачи на них!
— Невідомий автор, “Zakhar Bierkut Ivan Iakovich”

Частина мови: іменник (однина) |