нагаута

НАГАУТА, іменник, жіночий рід.

1. В індійській культурі та міфології — міфічна істота, змієподібний напівбог, часто зображуваний із кількома головами; у буддизмі та індуїзмі — захисник священних місць і скарбів.

2. У сучасному фентезі та популярній культурі — вигадана істота, подібна до змія або дракона, що походить з азійських легенд.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |