НАГАТЕЛІТ, -у, чол. Мінерал класу силікатів, різновид цеоліту, що характеризується високим вмістом натрію та алюмінію; кристалізується в моноклінній сингонії, утворюючи голчасті або волокнисті агрегати. Використовується як адсорбент та іонообмінник.
нагателіт
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |