1. Доконаний вид до «гарчати»; видати уривчастий, низький звук, схожий на гарчання (про тварину).
2. перен., розм. Сказати що-небудь сердито, грубо, незадоволено; буркнути, гримнути.
Словник Української Мови
Буква
1. Доконаний вид до «гарчати»; видати уривчастий, низький звук, схожий на гарчання (про тварину).
2. перен., розм. Сказати що-небудь сердито, грубо, незадоволено; буркнути, гримнути.
Відсутні