НАФТИ́Л, -у, чол. 1. Хімічна сполука, вуглеводень ароматичного ряду, що є похідним нафталіну; використовується в органічному синтезі, зокрема для виробництва барвників, лікарських препаратів та полімерів.
2. Рідше — застаріла або діалектна назва нафталіну, а також технічного продукту, що містить нафталін та його похідні, застосовуваного для захисту від молі або як антисептик.