Значення
-
НАФТИ́Л, -у, чол. 1. Хімічна сполука, вуглеводень ароматичного ряду, що є похідним нафталіну; використовується в органічному синтезі, зокрема для виробництва барвників, лікарських препаратів та полімерів.
-
Рідше — застаріла або діалектна назва нафталіну, а також технічного продукту, що містить нафталін та його похідні, застосовуваного для захисту від молі або як антисептик.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нафтил, р. нафтилу, д. нафтилові, з. нафтил, о. нафтилом, м. нафтилі, к. нафтиле