Значення
-
**НАФТОКО́КС**, у, чол. Твердий вуглецевий продукт, що утворюється в результаті коксування нафтових залишків (мазуту, гудрону тощо); застосовується як паливо, відновник у металургії, для виробництва електродів та інших технічних цілей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нафтококс, р. нафтококсу, д. нафтококсові, з. нафтококс, о. нафтококсом, м. нафтококсі, к. нафтококсе