нафтококс

**НАФТОКО́КС**, у, чол. Твердий вуглецевий продукт, що утворюється в результаті коксування нафтових залишків (мазуту, гудрону тощо); застосовується як паливо, відновник у металургії, для виробництва електродів та інших технічних цілей.