НАФТАМО́Н, іменник, чоловічий рід.
1. хім. Органічна сполука, похідне нафталіну та амонію, яку використовують як реагент в аналітичній хімії для виявлення та кількісного визначення деяких металів.
2. фарм. Лікарський препарат на основі цієї сполуки, що застосовується як антисептичний та дезінфікувальний засіб.