НАФАНАЇЛ, власна назва, чоловіче ім’я, біблійного походження.
1. Біблійний персонаж, один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа, якого в Євангелії від Івана згадано як учня, що спершу скептично поставився до звістки про Месію з Назарета, але після зустрічі з Христом визнав Його Сином Божим. У синоптичних Євангеліях ототожнюється з апостолом Варфоломієм.
2. Чоловіче особове ім’я, поширене в християнських народів, зокрема в Україні, як канонічне або рідковживане. Походить від давньоєврейського імені, що означає «Бог дав» або «дар Божий».