Значення
-
Властивість або стан за значенням наелектризований; здатність тіла утримувати електричний заряд, набутий внаслідок електризації.
-
перен. Стан підвищеного нервового збудження, напруження, готовності до різких дій чи проявів емоцій; напруженість, знервованість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наелектризованість, р. наелектризованості, д. наелектризованості, з. наелектризованість, о. наелектризованістю, м. наелектризованості, к. наелектризованосте