надзиратель

[nɑdzɪrɑtɛlʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Особа, яка здійснює нагляд, контроль за ким-, чим-небудь; наглядач.

  2. У дореволюційній Росії та деяких інших країнах — службова особа, що виконувала функції нагляду (у в’язниці, виправній установі, на виробництві тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. надзиратель, р. надзирателя, д. надзирателеві, з. надзирателя, о. надзирателем, м. надзирателеві, к. надзирателю

Більше записів