1. Уживається як прислівник у значенні «дуже, надзвичайно, винятково»; переважно в складі сталих словосполучень (напр., надзвичай важливо, надзвичай складно).
надзвичай
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І вони завжди знайдуть у кожному такому щаблі щось надзвичай не. І колись може так бути, що скажуть, що середній клас завжди був рушієм прогресу, що це була та підвалина, на якій завжди три малася цивілізація.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прислівник () |