надирний БукваН 1. Який стосується надиру, найнижчої точки в розвитку, занепаду чого-небудь; пов’язаний із критичним спадом, глибокою кризою. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←танцкластанцівниця→
