1. Збільшуватися в об’ємі, ставати тугим, пружним від наповнення повітрям або газом; надуватися.
2. перен. Ставати гордовитим, бундючним, пихатим; зазнаватися, чванитися.
надиматися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Через небагато днів, якось прийшовши із школи, я потягнувся до полиці з книжками, що була прибита на стіні вище моєї голови, і відчув, так страшно відчув, що все мені в грудях поповзло вниз… І весь я, як пучок туго натягнених струн, почав надиматися усе дужче і дужче і, не витримавши цієї муки, з плачем вибіг на вулицю і, підіймаючи руки до зоряного неба, ненавмисно торкнувся серця… Воно билося швидко, швидко. Я пішов до Трохима Івановича, нашого вічно молодого з гігантським досвідом фельдшера, що міг дати сто очків наперед першому-ліпшому докторові з дипломом, хоч він і без диплома.
— Володимир Сосюра, “Сосюра Володимир. Третя Рота”
Частина мови: дієслово () |