Древослів

Словник Української Мови

надягти

Буква

НАДЯГТИ́ (рідше НАДІ́ТИ), док., перех.

1. Натягуючи, покрити, вкрити кого-, що-небудь чимось (про одяг, взуття, головні убори тощо). Надягти пальто, Надягти черевики, Надягти капелюх.

2. Насуваючи, нанизуючи, закріпити що-небудь на чомусь; насадити. Надягти кільце на палець, Надягти намисто, Надягти чохол на меблі.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вона б іще її шанувала, та трохи сама розрослась, що вже не надягти, а тут для Масі треба було щось путящого справити, і нового пошкодували, то порішили з старим. Закрутилась Мася в таку ж хустку, яка в мами на голові; впакувались і поїхали.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: дієслово () |

Більше записів