НАДВО́Є, присл.
1. На дві частини; навпіл. Розрізати надвоє. Розламати надвоє.
2. у знач. присудка, перен. Про невизначеність, можливість двох різних наслідків. Бабка надвоє ворожила (тобто невідомо, чи буде так, чи інакше).
надвоє
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ой тітко, вдовиці — хоч надвоє розірвися!.. (Прибіднюється, підобгавши губи.)
— Невідомий автор, ” Liesia Ukrayinka”
Приклад 2:
2 Латинське furсatus означає “розділений”, зокрема біфуркация – розділення надвоє.421 25.2. Логістика «швидкого реагування»: досвід США Що ж до логістики, то в основі її турбоваріанту (Турбо -логістики), лежить концепція швидкого реагування (Quick Response Logistics, QRL, далі –ЛШР) – новітній прикладний напрям логістики, що набув поширення в США і в Західній Європі в останніх десятиліття.
— Невідомий автор, “086 Mlr25”
Приклад 3:
А пiсля того мiсця не знайду: запалила мiй спокiй, розiрвала надвоє дуту. У мене тепер двi душi, й обидвi болять, ниють, щемлячi.
— Іван Карпенко-Карий, “Ivan Beztalanna”
Приклад 4:
Аж у головi заболiло, мов розкололася надвоє! (Одкрива очi i встає.)
— Іван Карпенко-Карий, “Ivan Beztalanna”
Приклад 5:
Андрій переломив пайку надвоє й половину зразу віддав Охріменкові, пам’ятаючи, як цей Голіят жадібно дивився на свій крихітний шматочок, коли ламав його надвоє кілька хвилин перед цим. Потім Андрій випив «борщ» навхилки, а хліб, другу половину пайки, сховав, бо справді не хотів їсти.
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: прислівник () |