Який має надзвичайно високу твердість, що значно перевищує твердість звичайних матеріалів; який характеризується найвищим ступенем твердості.
надтвердий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Словник Української Мови
Буква
Який має надзвичайно високу твердість, що значно перевищує твердість звичайних матеріалів; який характеризується найвищим ступенем твердості.
Відсутні