надтвердий

[nɑdtʋɛrdɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Який має надзвичайно високу твердість, що значно перевищує твердість звичайних матеріалів; який характеризується найвищим ступенем твердості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. надтвердий, р. надтвердого, д. надтвердому, з. надтвердого, о. надтвердим, м. надтвердім

Більше записів