Значення
-
НАДТВЕ́РДІСТЬ, -ості, жін. Властивість за значенням надтвердий; здатність матеріалу чи речовини мати винятково високу твердість, що значно перевищує твердість звичайних матеріалів, зокрема природних мінералів (наприклад, алмазу).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. надтвердість, р. надтвердості, д. надтвердості, з. надтвердість, о. надтвердістю, м. надтвердості, к. надтвердосте