НАДТІ́СКА, и, жін.
1. спец. Додатковий відбиток, зроблений поверх уже надрукованого тексту або зображення; накладка, набивка. Використовується для внесення виправлень, позначок або створення спеціальних ефектів у поліграфії.
2. рідко. Те саме, що наддру́к; додатковий текст або знак, нанесений на готову продукцію (наприклад, на поштову марку, монету).