Древослів

Словник Української Мови

надтекучість

[nɑdtɛkut͡ʃistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

НАДТЕКУ́ЧІСТЬ, -чості, жін., фіз. Властивість деяких рідин (наприклад, рідкого гелію за дуже низьких температур) текти без внутрішнього тертя, тобто з нульовою в’язкістю; стан речовини, за якого вона здатна проходити крізь найменші пори та утворювати тонкі плівки на поверхнях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. надтекучість, р. надтекучості, д. надтекучості, з. надтекучість, о. надтекучістю, м. надтекучості, к. надтекучосте

Більше записів