надстовпчик

Значення

1. НАДСТО́ВПЧИК, -а, чол. 1. Архіт. Верхня частина стовпа, колони або пілястра, що виступає над антаблементом; невеликий стовпчик, встановлений зверху на основному стовпі для підсилення конструкції або як декоративний елемент.

2. Техн. Додатковий вертикальний елемент (наприклад, у вигляді короткого стрижня або циліндра), що монтується поверх основного стовпчика в механізмах, приладах або будівельних конструкціях для регулювання висоти, фіксації чи з’єднання деталей.

Правопис та відмінювання