надстійкий

[nɑdstijkɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. **НАДСТІЙКИЙ**, -а, -е.

  2. Який має надзвичайно високу стійкість, здатний витримувати значні навантаження, впливи або деформації без руйнування чи зміни властивостей (про матеріали, конструкції, системи).

  3. спец. Який характеризується підвищеною опірністю до зовнішніх чинників (наприклад, хімічних речовин, високих температур, механічного зношування); надзвичайно міцний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. надстійкий, р. надстійкого, д. надстійкому, з. надстійкого, о. надстійким, м. надстійкім

Більше записів