**НАДРО́ЧУВАТИСЯ**, недок., розм. Те саме, що надриватися (у 3, 4 знач.); док., надрочитися.
надрочуватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
**НАДРО́ЧУВАТИСЯ**, недок., розм. Те саме, що надриватися (у 3, 4 знач.); док., надрочитися.
Відсутні