надперехід

НАДПЕРЕХІ́Д, -хо́ду, чол. 1. спец. Перехід на вищий рівень організації, функціонування або розвитку чого-небудь; якісний стрибок, що виводить систему за межі попереднього стану.

2. фіз. Квантовий перехід між енергетичними рівнями, що супроводжується випромінюванням або поглинанням фотона з частотою, вищою за частоти звичайних переходів у даній системі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |