НАДОЗБРО́ЄННЯ, -я, сер. 1. Перевищення встановлених міжнародними угодами або об’єктивно необхідних для оборони обсягів військової техніки, озброєння та збройних сил; надмірне накопичення засобів ведення війни.
2. Спец. Процес оснащення збройних сил надлишковою кількістю озброєння, що значно перевищує потреби національної безпеки та обороноздатності.