НАДОЛУ́ЖАТИ, дієсл., недок., рідко. Те саме, що надолу́жувати; компенсувати втрачене, заповнювати нестачу, наздоганяти упущене.
надолужати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
НАДОЛУ́ЖАТИ, дієсл., недок., рідко. Те саме, що надолу́жувати; компенсувати втрачене, заповнювати нестачу, наздоганяти упущене.
Відсутні