**НАДОКУЧАННЯ**, я, с. Дія за значенням надокучати; набридання, докучання.
надокучання
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
**НАДОКУЧАННЯ**, я, с. Дія за значенням надокучати; набридання, докучання.
Відсутні