АВТОІНОКУЛЯ́ЦІЯ, ї, жін., мед., біол. Самозараження; перенесення збудника інфекції з одного місця організму на інше (наприклад, при розчісуванні висипу, терті шкіри), що призводить до поширення хвороби або виникнення нових вогнищ ураження.
автоінокуляція
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |