**НАДОБЕРЕ́ЖНІСТЬ**, -ності, жін. Властивість за значенням надобережний; надзвичайна, підкреслена обережність, що межує з пересторогою або недовірою.
надобережність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови