Значення
-
НАДНОРМА́ЛЬ, іменник, чоловічий рід.
-
Спец. Те, що виходить за межі встановленої норми, перевищує її; надлишок, надмір.
-
Психол. Те саме, що наднорма́льність; здатність або стан, що перевищує звичайні психічні чи фізичні можливості людини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наднормаль, р. наднормалі, д. наднормалі, з. наднормаль, о. наднормаллю, м. наднормалі, к. наднормале