НАДНОРМА́ЛЬ, іменник, чоловічий рід.
1. Спец. Те, що виходить за межі встановленої норми, перевищує її; надлишок, надмір.
2. Психол. Те саме, що наднорма́льність; здатність або стан, що перевищує звичайні психічні чи фізичні можливості людини.
Словник Української Мови
Буква
НАДНОРМА́ЛЬ, іменник, чоловічий рід.
1. Спец. Те, що виходить за межі встановленої норми, перевищує її; надлишок, надмір.
2. Психол. Те саме, що наднорма́льність; здатність або стан, що перевищує звичайні психічні чи фізичні можливості людини.