НАДНЕБЕЗПЕ́ЧНІСТЬ, -ності, жін. Властивість або стан за значенням наднебезпечний; винятково високий ступінь загрози, ризику, що потребує особливих заходів безпеки та контролю. Уживається переважно як термін у сферах, пов’язаних із діяльністю, матеріалами чи явищами, що становлять критичну небезпеку для життя, здоров’я людей або довкілля.
наднебезпечність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |