наднасиченість

[nɑdnɑsɪt͡ʃɛnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Стан або властивість за значенням наднасичений; надзвичайно високий ступінь насичення чим-небудь, перенасичення.

  2. спец. Стан розчину, в якому вміст розчиненої речовини перевищує його розчинність за даних умов (температури, тиску); метастабільний стан системи, здатний до швидкої кристалізації або конденсації за наявності центрів зародкоутворення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. наднасиченість, р. наднасиченості, д. наднасиченості, з. наднасиченість, о. наднасиченістю, м. наднасиченості, к. наднасиченосте

Більше записів