НАДМО́ДУЛЬ, -я, чол. 1. Спец. Структурний елемент системи, що об’єднує кілька модулів або виконує функції вищого рівня керування чи координації в ієрархічній архітектурі (напр., у програмуванні, електроніці, будівництві).
2. Матем. Узагальнене поняття модуля, що виникає в теорії категорій або гомологічній алгебрі як об’єкт, наділений додатковою структурою відносно заданого кільця чи алгебри.