Значення
-
НАДМНОЖИНА, и, жін., мат., спец. Множина, яка містить у собі іншу множину як підмножину; множина, що є об’єднанням даної множини з іншими елементами чи множинами. Наприклад, множина дійсних чисел є надмножиною множини раціональних чисел.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. надмножина, р. надмножини, д. надмножині, з. надмножину, о. надмножиною, м. надмножині, к. надмножино