НАДМНОЖИНА, и, жін., мат., спец. Множина, яка містить у собі іншу множину як підмножину; множина, що є об’єднанням даної множини з іншими елементами чи множинами. Наприклад, множина дійсних чисел є надмножиною множини раціональних чисел.
надмножина
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |