Значення
-
НАДМІ́Р, іменник чоловічого роду.
-
1. Те, що перевищує звичайну, потрібну або допустиму міру, кількість, ступінь чого-небудь; надлишок, надмірність. Надмір старанності іноді шкодить справі.
-
2. Велика кількість, великий ступінь вияву чого-небудь; сила-силенна. Надмір почуттів заважав йому говорити спокійно.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. надмір, р. надміру, д. надмірові, з. надмір, о. надміром, м. надмірі, к. надміре