1. Дія за значенням надломити, надломлювати, надломитися, надломлюватися; невеликий злам, тріщина на поверхні чогось твердого.
2. перен. Втрата душевних сил, внутрішньої цілісності, рішучості; занепад, ослаблення (волі, характеру, здоров’я).
надлом
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Виходив якийсь дивний симбіоз — то анекдотичний, то прикрий, то зворушливий… Надлом внутрішній — і в натурі, і в поезії Тичини — я почала відчувати досить рано, хоч і не до кінця усвідомлювала причини його. Студенткою я зрідка заходила до Павла Григоровича.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Частина мови: іменник (однина) |