1. Місце, по якому що-небудь надламане; надломлене місце.
2. перен. Стан глибокого душевного розладу, втрати душевної рівноваги; надломленість, надлом.
Словник Української Мови
Буква
1. Місце, по якому що-небудь надламане; надломлене місце.
2. перен. Стан глибокого душевного розладу, втрати душевної рівноваги; надломленість, надлом.