Древослів

Словник Української Мови

надкрилля

[nɑdkrɪlljɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. НАДКРИ́ЛЛЯ, іменник середнього роду.

  2. 1.анат. Верхня, тверда пара крил у деяких комах (наприклад, у жуків, клопів), яка захищає нижні, літальні крила; надкрила.

  3. 2.тех. Верхня частина крила літального апарата (літака, планера тощо), що створює підіймальну силу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. надкрилля, р. надкрилля, д. надкриллю, з. надкрилля, о. надкриллям, м. надкриллі, к. надкрилля

Більше записів