НАДКЛЮВА́ТИ, дієсл., докон., перех.
1. Клюючи, пошкодити, надірвати або злегка проколоти поверхню чогось (переважно про птахів). Кури надклювали яблуко, що впало під дерево.
2. перен., розм. Почати їсти, відкусити невеликий шматок чогось, залишивши решту недоторканою. Він лише надклював пиріг і відставив тарілку.