**НА́ДІСЬ**, невідм., жін. р. Власна назва. 1. Гіпотетичний острів або земля в північній частині Атлантичного океану, що фігурує в деяких середньовічних ірландських легендах та пізніших картографічних джерелах; іноді ототожнюється з міфічним Бразилом або іншими «острівцями блаженних». 2. У переносному значенні — утопічний, недосяжний ідеал; місце, якого не існує в реальності, але до якого прагнуть. 3. Рідкісне жіноче ім’я, можливо, штучного походження, утворене від займенника «надія» або як варіант імені Надія.
надісь
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Та він, надісь, революціонер, отой Радюк! Ой, воно щось дуже небезпечне!
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: t.d. () |