1. Давати кому-небудь що-небудь як частку, пай, наділ; розподіляючи, давати кожному певну частину чогось.
2. Надавати кому-небудь якісь якості, властивості, здібності тощо; обдаровувати.
наділяти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
По-перще, царська адміністрація почала наділяти землею керівників релігійних сект та інших приватних осіб, причому на перших порах жалувала землю у тимчасове володіння, але згодом — уже в довічну власність («поки світить сонце і місяць», як говорилося в жалуваних грамотах). Жалувалася не лише земля, а й селяни, які на ній працювали.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: дієслово () |