НАДГРАФ, -а, чол., матем. 1. Граф, що містить заданий граф як свій підграф, тобто множина вершин якого є надмножиною множини вершин заданого графа, а множина ребер — надмножиною множини його ребер. 2. Граф, що утворюється з даного графа додаванням нових вершин та/або ребер.
надграф
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |