Словник Української Мови
Буква
НАДГІГАНТ, -а, чол.
1. астр. Зоря, яка за своїми розмірами та світністю значно перевершує звичайні гіганти; найбільші та найяскравіші з відомих зір (наприклад, Бетельгейзе, Ригель).
2. перен. Щось надзвичайно велике за масштабами, розмірами або значенням; велетень, колос.
Приклад 1:
І водночас одна із зір в сузір’ї Киля (блакитний надгігант) світить, як мільйон наших Сонць разом узятих.283 За фізичними властивостями речовини у надрах всі відомі зорі поділяють на три основні групи: нормальні зорі, білі карлики й нейтронні зорі. У свою чергу нормальні зорі можуть бути й червоними карликами, й такими, як наше Сонце, і блакитними гігантами й надгігантами.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia”