1. Доконаний вид до «надержувати»; утримати кого-, що-небудь у певному стані, положенні або місці протягом якогось часу, часто з відтінком зусилля, напруження чи тривалості.
надержати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Словник Української Мови
Буква
1. Доконаний вид до «надержувати»; утримати кого-, що-небудь у певному стані, положенні або місці протягом якогось часу, часто з відтінком зусилля, напруження чи тривалості.
Відсутні